Кого і як торкнеться регулювання електронних комунікацій?

 


12 січня Верховна рада ухвалила, а Президент підписав Закон «Про електронні комунікації».
Цей документ має стати правовою базою і для держави, як регулятора, і длякористувачів радіочастотного спектру: мобіль-
них операторів, інтернетпровайдерів
й навіть радіоаматорів.
 
Як це вплине на користувачів і що зміниться у роботі Українського державного центру радіочастот (УДЦР),

«НК» запитав у виконавчого директора цього державного підприємства Вадима Гулька
.

– Вадиме Васильовичу, прийнятий закон – один із нормативно-правових актів, яким керуватиметься УДЦР у своїй роботі.
Чи брали участь ваші представники в його підготовці та упорядкуванні?


– Дякую за запитання, воно безумовно актуальне й прийняття цього закону, як на мене, було насправді на часі. Робота над розробкою
та упорядкуванням тривала доволі довго. Вона відбувалася в робочій групі, створеній при Комітеті Верховної Ради України з цифрової трансформації, до складу якої входили всі зацікавлені представники галузі електронних комунікацій та відповідних органів державної влади. УДЦР також завжди був активним учасником цієї робочої групи і внесок наших фахівців у розроблення Закону важко переоцінити.

Як цей закон позначиться на подальшій діяльності центру? Чи залишаються в нього ті ж повно-
важення, адже в тексті є «регуляторний орган», але жодної згадки про «УДЦР»?


– Негативного впливу на діяльність УДЦР нормами Закону України «Про електронні комунікації» не передбачається. У підприєм-
ства залишаються ті самі повноваження, що й були. Спеціальна назва підприємства дійсно в самому законі не застосовується, так само як і для регуляторного органу та Центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. Права та обов’язки нашого підприємства прописані в Законі України «Про електронні комунікації» в статті 46
«Діяльність у сфері радіочастотного спектра державного підприємства, що перебуває у сфері управління
регуляторного органу».

– Чи не покладуть на УДЦР інші компетенції, скажімо, контролю та ліцензування ще й «дротових» операторів телекомунікаційних
послуг?


– Якщо говорити де-факто, то відповідно до вимог та норм цього Закону додаткових повноважень УДЦР не отримує. Де-юре новим Законом, як мінімум, скасовуються висновки й дозволи на електромагнітну сумісність, чим значно спрощується
робота операторів телекомунікацій. Хоча на зміну їм запроваджуватиметься «інститут» розрахунків електромагнітної сумісності.
Слід зазначити, що й до прийняття цього закону, наше підприємство не контролювало ані операторів мобільного зв’язку, ані операторів фіксованого зв’язку («дротових»). УДЦР надає послуги операторам, та саме:
виконує радіочастотний моніторинг, на замовлення операторів мобільного зв’язку та робить розрахунок електромагнітної сумісності з метою уникнення та упередження завад, що може створити обладнання, встановлене на базових станціях
мобільних операторів, а також надає інші супутні послуги.

– Чи не дублює певною мірою цей закон інший – «Про радіочастотний ресурс»? Адже в ньому йдеться також про розподіл радіочастотного ресурсу. Чи не втрачає сенсу старий закон?

– Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про електронні комунікації» визначено, що цей
закон набуває чинності 1 січня 2022 року й із цієї дати втрачають чинність закони «Про радіочастотний
ресурс України» та «Про телекомунікації». Тому жодного дублювання не буде.

– «План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні» – це просто нова назва нинішнього «Плану використання радіочастотного ресурсу України», чи якийсь новий? Як він формуватиметься?

– План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні – це об’єднання в один нормативно-правовий акт таких доку-
ментів, як Національна таблиця смуг розподілу радіочастот та План використання радіочастотного ресурсу України. Він відповідає практиці європейської конференції адміністрацій поштових служб і служб зв’язку СЕРТ (Conference of European Post
and Telecommunications) й, дійсно, гармонізований із міжнародними рекомендаціями.
Згідно з новим законом, Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра погоджуватиме план розподілу й користування радіочастотним спектром в Україні та зміни до нього з регуляторним органом, Генеральним штабом Збройних сил України та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення,
і подаватиме на затвердження Кабінету Міністрів України.

– А «Реєстр ліцензій» – це чинний реєстр, чи має бути створено якийсь новий?

– Форму ведення реєстру визначить Регуляторний орган, прийнявши відповідний акт. Створення та функціонування платформи
та реєстру ліцензій також буде забезпечувати Регуляторнй орган.

– Чи не доведеться радіоама- торам переоформлювати ліцензії на користування радіочастотним ресурсом? Чи зміниться щось у
порядку оформлення аматорських ліцензій?


– Передусім треба уточнити, що радіоаматори відповідно до чинного законодавства використовують радіочастотний ресурс України на
підставі дозволу на експлуатацію аматорської радіостанції та не отримують ліцензії на користування ним.
Надалі, після набуття чинності Закону України «Про електронні комунікації», тобто з 1 січня 2022 року, експлуатація аматорських радіостанцій здійснюватиметься на підставі національних експлуатаційних документів. Порядок отримання та форма цих документів
будуть визначені регуляторним органом у новій редакції Регламенту аматорського радіозв’язку України відповідно до вимог закону, про
який ідеться.
Своєю чергою, цим Регламентом буде визначено статус дозволів на експлуатацію аматорських радіостанцій, що були видані раніше –
до набрання чинності цього закону, порядок продовження терміну
їхньої дії.

Розмовляв Олександр БОЖОК

P.S.
«Держава зменшує регулювання телеком-галузі і спрощує вимоги до діяльності постачальників послуг. Це дозволить
ефективніше використовувати радіочастоти, швидше запроваджувати нові технології, а також спростить досягнення нашої цілі із
забезпечення доступом до інтернету 95% українців» – так прокоментував прийняття закону заступник Міністра
цифрової трансформації Олександр Шелест.