Про чергову скайп-зРаду ЛРУ
Валерій Марценюк
5 березня 2016 року на офіційному сайті ГО ЛРУ (www.uarl.org.ua) було розміщено «Інформаційне повідомлення» про зміст рішень принятих на скайп-засіданні Ради організації від 4 березня 2016 року. Одне, що позитивно вражає в цьому інформаційному повідомленні, це те, що воно з’явилось майже одразу після самої події – засідання Ради ГО ЛРУ від 4 березня 2016 року. В той же час, у протоколах Ради, як правило, вказується, хто ж саме приймав участь у роботі тієї „Ради”. Оскільки цього переліку немає, то очевидно, що з 38 керівників зареєстрованих відокремлених підрозділів у роботі Ради їх знову ж таки взяло участь не більше 12, як це було на „конференції” 23 січня у Києві.
В подальшому ми спостерігаємо повернення до керівництва організацією колишнього члена нової-старої команди – третього президента ЛРУ Андрія Лякіна. З його досвідом гри у мовчанку при зверненнях зі сторони членів організації – нову якість у відкритості керівництва організацією нам гарантовано.
Іще одне старе–нове відкриття ми отримали відносно роботи QSL-бюро. Шантаж продовжується, проте вже дещо у менш ультимативній формі. Вже з використання щезла одна з попередніх вимог про те, що ознакою членства в ЛРУ є подача в центральний офіс індивідуальної заяви про вступ в організацію. Знову залишається принцип – заплати внески і ти автоматично член ЛРУ. Наприклад, у Вінницькій області, внески за 10 гіпотетичних членів ЛРУ заплатив спонсор UT9NA. Тепер “керівник” ВП UT4NW активно здійснює пошук претендентів до списку членів відокремленого підрозділу ОВ ЛРУ. Першим з цих претендентів вже став сумно відомий нам UT5NC, який ніколи не платив внесків і тому раніше не був членом ЛРУ, а тепер успішно став ним „на холяву” від спонсора. Запрошуючи до себе на зустрічі членів, раніше добре „спояного” колективу, UT4NW активно їх агітує до запису в список, навіть не зважаючи на те, що наступного дня його від тих зустрічей (за його ж словами) „сильно колбасит”.
Однак, найбільшу цікавість у членів, так званої, зРади ЛРУ викликала ситуація з діями групи осіб, які не більш і не менш, як „займаються розвалом національної організації” шляхом створення альтернативної організації під назвою Громадська спілка „Всеукраїнська радіоаматорська ліга”. Виявляється, що „свого часу незаконні збройні формування, що приймали участь у анексії українських територій на початку 2014 р., на етапі їх захоплення, використовували для зв'язку на території України” мережу мобільного оператора, один з керівників якої (мова тут явно йде про Олександра Ананьева, UT7UV) спонсорує діяльність ГС ВРЛ. В подальшому, робиться висновок, що такі дії призводять до дискредитації держави. Слава Богу, що там ще немає прямих звинувачень керівників ГС ВРЛ у міжнародному тероризмі. Втім в тексті повідомлення присутні непрямі звинувачення у використанні коштів отриманих від підтримки терористичної діяльності. І тут вже прослідковується цілковитий маразм, якщо не сказати більше – в наявності шизофренічні ознаки підлої натури окремих керівників ЛРУ.
Які листи і з яким текстом в подальшому підуть опісля цієї „ЗРади” ЛРУ в різноманітні державні інстанції, можна тільки здогадуватись. Ми їх іще не бачили, і тому можемо лише будувати здогадки. Однак, один із таких листів на адресу керівників однієї з центральних державних установ в галузі зв’язку відносно нашого вінницького радіоаматора UT7NY ми вже детально читали і зможемо з часом навести його повний текст, для того щоб справжнє обличчя підлості в радіоаматорській личині побачили і інші радіоаматори України. Це ми обов’язково зробимо, як тільки отримаємо офіційну копію цього послання.
Читайте, шановні колеги, аналізуйте та робіть висновки, яка внутрішня сутність тих людей, хто на сьогодні представляє загальноукраїнську організацію радіоаматорів ГО ЛРУ, як на державному, так і на міжнародному рівні.
Головний редактор газети «Радіоінформ»,
член Спілки журналістів України,
Валерій Марценюк UT8NV
м.Вінниця
