Як тобі не співати...
Тиждень тому Київрада ухвалила рішення продовжити конкурс на текст і музику офіційного гімну Києва до 15 лютого 2009 року. «Обком» вирішив не чекати стільки часу – бо якщо Черновецький найближчими днями не ввмікне опалення в столиці, то писати гімн не буде кому і не буде для кого.
Музику ми вирішили не міняти, оскільки замінювати ніжну й трохи тужливу мелодію «Як тебе не любити» на якийсь бравурний марш або космічний лаунж вважаємо блюзнірством. Бо як же його не любити, попри...
Зеленіють каштани, Лавра хтиво блищить –
Мріють тут залишитись всі, хто був хоч би мить.
Грізна баба з мечем над Дніпром постає...
Хто ж ти, Києве любий, місто моє?
***
Зранку їдеш чи в вечір – міст Патона стоїть.
На Подолі від пробок віє духом століть.
А на площу Московську і пхатись не смій!
Як тобою проїхать, Києве мій?
***
З Липок аж до Подолу хмарочоси ростуть,
Скоро жодного сквера не залишиться тут.
Старовинні будинки стікають слізьми –
Хто тебе так спаскудив, Києве мій?
***
Метр у твоїй хрущобі – як на Кіпрі палац,
Всіх задрали кредити на купівлю житла,
Навіть криза – і та ні хріна не дає.
Як у тобі прожити, горе моє?
***
Сміття в тихих подвір‘ях буйним цвітом цвіте,
Тягне евакуатор «Audi» марки «ТТ»,
Гречку тип у костюмі бомжам роздає –
Що ж ти так голосуєш, місто моє?
***
Банкова і Садова – теж на карті твоїй,
Сидять там педерасти, сидять їх холуї...
Плюс іще на Грушевського шайка своя –
Як ти їх іще носиш, земле моя?
***
Як настане неділя – всі ідуть на Майдан:
Ось набухана пані, ось покоцаний пан,
Бидло спальних районів насіння жує...
Як тебе зрозуміти, місто моє?
***
..Серед цього паскудства якось ти ще живий:
Вечорів оксамити, ніби щастя прибій,
Де колишуться віти закоханих мрій...
Кого ж нам ще любити, Києве мій?
Юрко КОСМИНА
23 Октября 2008 14:56
